23 грудня центр сучасного мистецтва М17 відкрив для широкого кола відвідувачів нову виставку з пафосною назвою «NO ART». Автори проекту Олена та Віталій Васильєви виклали основний “месидж” для загалу у своєрідному відео-маніфесті, який без упину прокручується на, встановлених у залі, моніторах. Це класно: без пояснення всі представлені роботи просто викликають блювоту.

Візуально проект має такий вигляд: купа чорно-білих фоток з голими дівками, які(себто, дівки) обмотані в пакети і носять на голові шапку-конус, яка нагадує чи то стиль старої доброї Lady Gaga, чи то новорічну ялинку на Майдані. Після перегляду фотографій виникає питання: якого біса? Якого біса таке взагалі знаходиться в галереях? І це називають сучасним мистецтвом? Складається таке враження, що для того, аби стати відомим митцем, зараз достатньо лише взяти голих дівчат модельної зовнішності та сфотографувати, а потім, звісно, обробити ваші фотографії, щоб вони були чорно-білими.

Наступне питання, яке виникає, після таких роздумів: що взагалі сьогодні можна назвати мистецтвом? Чи є якийсь універсальний критерій для творів саме сучасного мистецтва? Вочевидь, немає. Досвід того ж Art Kyiv contemporary показує, навіть попри те, що відвідувачі виставок не розуміють глибоких сучасних майстрів, останні все ж не припиняють праці над проектами. Химерне сучасне мистецтво продовжує існувати. З купою збочених художників та відверто бридких виставок.

Серед всього цього – проект «NO ART», який на сайті М17 охрестили “амбітним”. Після перегляду відео виникає зовсім інше сприйняття виставки. «NO ART» – це такий собі стьоб з сучасного мистецтва. «NO ART» – це гасло, яке окреслює сам стан сучасного мистецтва. Незрозумілість – от на чому тримається популярність картин сьогодні. Це круто, бо я цього не розумію, а якщо я не розумію, то там точно прихований якийсь суперінтелектуальний концепт, відомий лише одному майстру. Такі і з цими ж фотографіями голих дівчат на виставці, де кожна робота саркастично підписана «Untitled», аби збільшити таємничість задуму художника.

Мені здалося, що ідея проекту така: показати щось погане, аби ми усвідомили в якому поганому стані зараз мистецтво. І це круто, і за це низький уклін, бо мета дійсно благородна, але є низка “але”.

По-перше, який сенс множити бридоту? Ок, най це був стьоб, але нащо множити і без того негарне сучасне мистецтво? Чи не логічніше виступити проти нього через демонстрацію чогось відмінного або, принаймні, передати головну ідею через контраст?

По-друге, на сайті того ж М17 зустрічаємо рецензію пана Тарабукіна, присвячену «NO ART». Не обов’язково читати її повністю, цікавий лише наступний момент: «Ідея проекту NO ART виникла у Віталія Васильєва, коли в нашому центрі М17 змінювалася експозиція і були зняті зі стін картини. Виставкові зали спорожніли. Це завжди діє заворожуюче, що далі? Який проект? Нагадує роздуми художника перед білим полотном. Чиста площина полотна манить…»(і так далі до кінця абзацу). Коротше, сенс такий «NO ART» – це те, що перед мистецтвом, а не глобальний стьоб з сучасного стану, про кризу сучасності ніхто не говорить, все, що було “до” – це ок. «NO ART» – лише пауза. Тому, аби не виникало розчарування у ще одному проекті М17, пропоную ту сентиментальну рецензію навіть не дочитувати, адже, прочитавши її, так і хочеться розгорнути масштабну кампанію з ігнорування даного центру сучасного мистецтва з його одноманітними проектами.

Отже, є такий проект в М17, який називається «NO ART». Триватиме він до 30 січня. Йти чи не йти – вирішувати вам. Я ж раджу переглянути відео до початку виставки або вже на місці. А ще спробуйте рецепт як стати відомим: візьміть аркуш паперу і фарбу, наляпайте хаотично(як вмієте) фарби на той аркуш, потім скажіть, що це картина, поставте в рамку і назвіть якось суперпафосним словом інтелектуалів, наприклад, “екзистенція”. Коли станете відомим, завдяки вашому творінню, не забудьте написати про це на ukrgallery.com.